„Світле свято
Воскресіння”
для учнів 3-4
класів
Мета: закріпити знання про народні
традиції пов’язані із святкуванням Святого Воскресіння; сприяти відродженню
національної свідомості у дітей; виховувати бережливе ставлення до культурної
спадщини народу, бажання брати активну участь у святкових дійствах.
Хлопчики і дівчата заходять в зал
з гілочками верби і б’ють один одного гілочками верби.
Дівчатка:
Ти чого б’єшся?
Хлопчики:
Не я б’ю, верба б’є.
Хлопчики:
Тоненьким прутиком
З вербовим котиком
Вас вітаємо
Легеньким дотиком.
Дівчатка:
Радісну звістку собі говоримо,
Що вже за тиждень, буде
Великдень
Т.Хоросницька
Дзвонять дзвони.
Хлопчики:
А чи вже готові прутики вербові?
Звучить
пісня „Вже, вже – бо весна!”
Лунає знову дзвін.
1 учень:
Знов воскресні дзвони грають
Лунає голос до небес,
Що вічна правда, невмирущі
Христос воскрес! (2 рази)
2 учень:
На дзвіниці дзвони дзвонять
Великодні, голосні
Всюди втіха, всюди гомін
Всюди радісні пісні.
3 учень:
Це ж Ісус воскрес із мертвих
І воскресла з ним весна.
Квіти сині, жовті, білі
Розсилає скрізь вона.
Звучить спів пташок. Виходять 2
дітей і дитина з жайворонком.
Дитина:
Що з весною настає?
Дитина
1: Сніг у полі розтає.
Дитина:
А чому то так буває?
Дитина
2: Сонце його пригріває.
Дитина:
Що синіє на землі?
Дитина1:
Ніжні проліски малі.
Дитина:
А що пнеться з-під листа?
Дитина
2: То травичка вироста.
Дитина:
А над полем що бринить?
Дитина
1: Любий жайворон дзвенить.
Дитина
1: Співає жайворон з небес:
„Христос воскрес! Христос
воскрес!”
У небо дзвін гуде з села:
„Христос воскрес! Йому
хвала!”
Дитина
2: Радіють діти у вінках:
„Христос воскрес на небесах!”
І вся земля, мов той вінок
З чудесних трав, дітей,
квіток...
І в серці радість через край:
Воскресли поле, річка, гай,
І лине пісня до небес:
„Христос воскрес! Христос
воскрес!”
Пісня „Радість з неба ся
являє...”
Пісня „Свято воскресіння”
Виходять діти: Звучить сумна
мелодія
Діти:
Воскрес? Чому воскрес?
Дитина
1: Так, воскрес.
Він ледве хрест важкий доніс
І став, схилився від несили.
Коли, тоді той хрест взяли
Глибоко в землю устромили...
Одежу вбогую вони
Зняли нечистими руками,
І його, святого до хреста
Прибили гострими гвіздками...
Залізо гостре в тіло йде
І кров свята із ран стікає...
В його очах любов одна,
Любов великая сіяє!
Дитина
2: Він чує – мука обнімає
Він чує в ньому все горить
І ледве чутно він благає
Катів запеклих: ”Дайте пить!”
Спрага пече, смертельна мука
Йому все серце розрива
І долу хилиться святая
В вінку терновім голова
В останній раз на світ він
глянув,
І на людей, що так він любив.
І вмер святий, і перед смертю
Простив своїх він ворогів.
Голгофа, хрест...
Страшні криваві сни...
Товпа реве:
Всі:
Розпни, розпни, розпни!
Товпа реве:
Якщо ти Бог
Всі: То
злізь з хреста
І сам себе спаси!
Голгофа, хрест...
Страшні криваві сни...
Прости їм Боже,
Бо сліпі вони!
Прости нам Боже,
О прости нам Христе
Що ти за нас перетерпів ці
муки.
Дитина
3: Відкриєм ми серця сьогодні
Хай радість у них розцвіта
Ген! Дзвони гудуть великодні
Ходім величати Христа!
Ген! Дзвони гудуть великодні
Ходім величати Христа!
Пісня „Христос воскрес! Радіє
світ!”
Дитина
1. Забажала Божа Мати свого Сина рятувати,
Бо взяли його на муки люті
фарисейські руки.
Копу яєчок зібрала, в
полотенце зав’язала
Тай понесла до Пилата, щоби
ласки ублагати
-
Він не винен, любий пане!
Чи вчинив він що
погане?
Не давай його на страсті,
Не давай святому впасти!
Дитина
2: А Пилат говорить: Знаю, та ніщо вже не здолаю!
На Голгофі сеї ночі, син твій, мати, замкнув очі...
Дитина
1. Похилилась, заридала, мов трава скошена впала, -
І яєчка розв’язались, по
камінню розкачались.
А Пилат поглянув живо – що за
чудо? Що за диво?
Се не яєчка біленькі, але
писанки пишненькі.
Ломить руки з болю й дива:
Мати! Мати нещаслива!
Вірю, Син Твій – Бог обнови!
Я не винен в його крові!
Писанки, гей барвні цвіти,
Розкотилися посвіті.
Добрі люди їх збирали
Христа Бога прославляли!
(Виходять хлопці, які в руках
тримають малюнки писанок).
Квіти
Квітів пахощі веселі
В нас гуляють по оселі.
Пахне хата в нас лісами,
Медуниці голосами,
І дзвіночками п’янкими,
І ромашками стрункими,
Сон-травою, наче снами,
І гіркими полинами...
А вінчає казку цю
Ніжний запах чебрецю.
Сосонка
Сосни нев’янучий букет –
Це вічного життя портрет.
В цілющім подусі сосни
Серед зими – привіт весни.
Хвоїнки ніжний промінець –
Не просто гілочки кінець,
Хвоїнка кожна – як стріла:
Жага польоту в ній пала.
Така глибока й неземна
Сосни зелена таїна.
Зорі
Зірочки, як діточки,
Сонце – їхня мати,
Пустунів не прикладеш
До світанку спати.
Пересмішники малі –
Мові їхній вчуся –
Щось гукають до Землі,
Доки спить матуся.
Малюнок зірки – ружі – це символ небесних світил – Сонця,
Місяця, як джерела світла і тепла.
Хрест
Пошану віддають і села, і міста
Духовній висоті Небесного Хреста.
Усіх людей Землі оберігає він,
До щастя нас веде між темних перемін.
Не забувай, що хрест зове до каяття.
Скажи: „Христос воскрес!” –
Й повір в таке життя.
Зародження нового життя, усього вічного означає символ
хреста. А ще – це земля з чотирма сторонами.
Сонце
Сонечко-Свароже, наш Небесний Боже,
Розпогодь нам небко, щоб було пригоже.
Нас бери за руки та й веди на луки –
Гратися з тобою в гуки-перегуки.
Писанка – символ весняного сонця – джерела світла, тепла
і життя. Вона могла чарувати, охороняти від хвороб і лихого ока.
Вода
Вода, водиченька, водиця
Струмочком жебонить у рів,
Водицю п’є зелена глиця
І квіти різних кольорів.
Захочу пити – в ту ж хвилину,
Забувши про пташине все,
Синичка візьме в дзьоб краплину
Й мені напитись принесе.
Грабельки, кривульки, безконечник – це зображення хмар, з
яких цівочками стікає небесна волога, що зрошує і дає життя всьому живому.
Крапки
„Крап-крап-крап!” -
спадають зерна
В благодатную ріллю.
І покраплене зірками
Рідне небо я люблю.
Скрапують тихенько сльози
З хмари буднів над життям.
Тихо плаче Богоматір
Над улюбленим Дитям.
Крапки – це зерно, небесні світила, зірочки, сльози Божої
Матері.
Пісня „Великодні
писанки”
Виходить
курка: Ой писанки милі
Які у вас взори!
Дивуюсь, милуюсь,
Та знати б хотіла
Що кажуть кольори.
Скажіть мені любі! Будь
ласка!
Сценка „У кошику”
Усі:
Стук, стук, стук, обережно, бо в кошику тісно! (2 р)
Від спеки аж млосно!
Червона:
Я сидіти тут не хочу! На підлогу собі скочу.
Зелена:
Ходімо швидше, вилізаймо, і себе вихваляймо.
Червона:
В буряках мене купали, на червоне змалювали.
Червоний – радість життя, надія
і любов.
Зелена:
У траві мене варили, на зелено закрасили.
Зелений колір весни, природи і
надії.
Жовта: А
мене вбрали у лушпину,
В цибулеву свитину.
Стала схожа на курчатко.
Жовтий – колір зір на небі та
золотої пшенички.
Коричнева:
У шкірці яблука мене мочили
І це додало мені сили.
Бо коричневий – це мати наша
земля.
Біла: А
я біленькою зосталась. Тільки квіточок набралась.
Білий – чистота і невинність.
Усі: Усі
ми гарненькі, - хочемо сказати.
Христос воскрес! – шепочуть квіти.
Лунає шелест їх по лузі.
Христос воскрес! – українські діти
Радійте всі – ви наші друзі!
Курка:
Тепер розумію
Вас треба усіх шанувати
Бо щастя віншуєте писанки-чічки
Посвячені в церкві в Воскресную нічку.
Сценка „Баба з
церкви”
Дзвони (3 рази)
Дід спить на лаві. Йде баба.
Баба:
Діду, діду! Годі спати! Пшениця виляже!
Дід: А я
й не спав. Приліг на лаву, тай задрімав. Хіба ж не знаю, що у Великодню ніч
спати не
можна.
Баба: Я
вже й кошик посвятила, а ти спиш! Пригадую, колись була молодою, бігла з
церкви, як
дівчата сьогодні, бо хотіла, щоб за
мною так свати бігли.
Дід: Ти
ж стара, то чого бігла?
Баба:
Діду, ти що, забув, як вчила мене ще мати: чим швидше дійдеш до хати, тим
швидше будуть
рости посіви.
Дід: А
що це ти тягнеш? Кошик великодній, чи що? А смачно як пахне!
Баба: Не
спіши діду, почекаємо внучку нашу Параску.
Сценка „ У
великоднім кошику”
Яйце:
Хтось тисне щохвилини,
Не чую рук вже й ніг,
Затерпла всенька спина
Й болить вже правий бік...
Гей, хто тут? Озовися.
Наліг, що все тріщить,
Ти чуєш? Піднімися,
Не можу більш терпіть!
Хрін: Хто ниє біля мене
У цей святковий день?
Яйце: Це я, яйце свячене...
Хтось душить, наче пень.
Хрін
(придивившись): То шинка, друже милий,
Обабіч розляглась...
Спить, бач, як знахабніла.
(Хрін
відсуває шинку)
Шинка
(прокинувшись): А вам до того зась...
Яйце
(радісно): Тепер уже вільніше,
Тай біль вже не такий...
Хрін: І
вигляд веселіший.
Яйце: Ти
– добрий... Хоч гіркий.
Хрін: Що
за такого мають – мені не дивина...
Проте всі поважають.
Сьогодні свято – Пасха...
Я незамінний й тут.
Який смачний я з м’ясом.
Ковбаса
(ображено): Хвалько ти, шалапут...
Смачніша всіх на світі
І найситніша – я.
Мене їдять і діти,
І вся людська сім'я.
Беруся радо в боки –
Гей, гоп са-са, са-са,
Червоні в мене щоки –
Танцює ковбаса. (Танцює).
Масло: Я
теж потрібне людям,
Їм ситності даю...
Мене і в страві люблять
І хворі з медом п’ють.
Без мене свято Пасха
Не може обійтись.
Сир:
Скажи мені, будь ласка,
Чи гірший я ніж ти?..
До мене дай сметани –
Хоч пальці оближи.
Й вареники із мене
Чи ж не смачні, скажи?..
Паска
(гордо): Та що там говорити.
Важливіша я тут.
Без мене вас святити
До церкви не підуть.
Я – голова над вами,
Мій рід йде з давнини,
Шанують нас віками
І славлять щовесни.
Тай Пасхою Великдень
Звуть люди на землі...
Тоді і день великий,
Як Паска на столі...
До того ж я багата
Родзинками, медком...
Їдять мене на свято
Із м’ясом, молоком...
Крейда:
Я теж, як ви, свячена –
Лиш з церкви принести –
На дверях, хоч не вчена,
Малюю я хрести.
Писанка:
Без мене наше свято
Не буде тим, чим є.
Бо писанка багато
Нам радості дає.
Хрін: В
цій Писанці вкраїнська
Душевна глибина:
Жива блакить барвінка
Й хода весни красна.
Свічка:
О, знати ми повинні
Ціну собі й другим
Любов, як ту святиню,
Нести до серця всім.
Розмову припинімо.
Вже йдуть господарі.
Христос воскрес! – скажімо
У мирі і добрі!
Христос воскрес! – нам шепчуть
Фіалочки ясні.
Сміється сонечко з небес
Христос воскрес! Христос воскрес!
Пісня
„Христос воскрес! Усе радіє”
Учень 1:
В цей день великий, Боже наш,
Благослови увесь наш клас,
І вчителів благослови,
Здоров'я й щастя всім пошли.
Учень 2:
І нас маленьких, беззахисних,
І пожалій, і захисти,
З небес – ясних, прозорих,
чистих –
Свій щедрий усміх нам зішли.
Учень 3:
Радіймо, тішмося, співаймо!
Хай лине радість до небес.
Устами щиро промовляймо:
Христос воскрес! Христос
воскрес!
Вчитель:
Чому на землі так святково сьогодні?
Бо з неба зійшло воскресіння Господнє.
Чому в небі сонце ранкове
сміється?
Бо радість прийшла для душі і
для серця,
Хай ангельські хори співають з
небес:
-
Сьогодні Великдень! Син Божий воскрес!
Любові і ласки ми просимо нині
У Божому храмі, в єдиній святині
Горять оченята малих діточок,
Як вогники жовтих недільних свічок.
Дивися, Ісусе, на наші дарунки, -
На писанках щирі барвисті малюнки,
На ті вишиванки, що над образами,
На паску рум’яну і пишну від мами.
Хай ласку нам Бог посилає з небес,
Щоб кожен сьогодні душею воскрес!
Хай дзвони сьогодні лунають повсюди,
І щира молитва промовлена буде!
У кожному домі, у кожній родині
Пошли, Боже, ласку моїй Україні!
Нехай розцвіте вона, вільна й єдина,
В ділах прославляючи Божого Сина.
Вже ангельські хори співають з небес:
-
Сьогодні Великдень! Син Божий воскрес!
Пісня „Боже великий, єдиний”.
