
Діти стоять. Тримаючись за руки. Ведучий тихим голосом каже: «Ми одна велика, добра тварина. Послухаймо, як вона дихає!» Усі прислухаються до свого дихання і дихання сусідів. «А тепер подихаймо разом!» Видих — усі роблять два кроки назад. Вдих — два кроки вперед. «Так не тільки дихає тварина, так чітко й рівно б'ється її велике, добре серце. Стук — крок уперед, стук — крок назад. Ми всі беремо дихання та стук серця цієї тварини собі. Ми — єдине ціле».

«Подарунок»
Учні стоять. Починаючи з ведучого, кожний по черзі засобами пантоміми зображує якийсь предмет чи поняття і «дарує» його сусідові (морозиво, квітку, кішку, сонце, свій настрій тощо). Сусід «приймає подарунок» і робить якийсь інший подарунок наступному учасникові.
Усім учасникам гри пропонується виконати одне і те саме просте завдання. Будь-якими засобами, не вдаючися до фізичних дій, потрібно привернути увагу одного з учасників вправи — установити зоровий контакт. Ті, хто зуміли привернути увагу один одного, сідають. Вправа продовжується доти, поки всі учасники не сядуть на свої міста.
Учні рухаються, а ведучий віддає команди, називаючи кольори світлофору. Якщо тренер каже: «Червоний!», учні мають швидко присісти; якщо «Зелений!» — учасники продовжують іти й плескають у долоні; якщо вони чують «Жовтий!», то мають зупинитися і підняти руки вгору. Вправа виконується швидко.
Ведучий пропонує учням стати в коло. Ближчому до ведучого учню передаємо (дуже тихо) одну фразу, наприклад: «У середу футбол, у четвер контрольна з математики, а в п'ятницю кінець тижня». Запропонуйте йому передати (теж дуже тихо) цю фразу по колу. Останній учасник промовляє вголос те, що він почув і зрозумів.
Діти повертаються одне до одного, витягають руки вперед і з'єднують їх із долонями товариша. За сигналом учителя діти по черзі говорять комплімент одне одному. Компліменти не повинні повторюватися. Вимовляється комплімент із посмішкою, треба дивитися в очі дитині, якій він призначається.
Діти ходять по кімнаті, відчуваючи власне тіло. Ведучий. Подумайте про власний настрій, у якому ви почали вправу. За допомогою ходи продемонструйте різний настрій. Кожен рух виконуйте протягом 13-ти секунд. Рухайтесь як: дуже втомлена людина; щаслива людина, яка отримала радісну звістку; людина, яка постійно чогось боїться; геній, який отримав Нобелівську премію; людина, у якої «нечиста» совість; канатоходець, який рухається по дроту. Повертаючись на своє місце, покажіть настрій, у якому перебуваєте зараз.

«М'ячик по колу»
Обладнання: м'яч середнього розміру. Учні стоять. Руки з відкритими долонями на рівні талії.
Завдання: кидати м'яч один одному хаотично, якомога швидше, але не допускати його падіння.
На початку вправи ведучий обирає одного учасника на роль Гуфі (казкової істоти), але пові-домляє його про це так, щоб інші учні класу не дізналися. Учні стають, і ведучий каже, що серед присутніх є мовчазна істота Гуфі. Знайти її можна лише доторкнувшись і запитавши: «Ти — Гуфі?». Якщо відповідь буде «Ні», можна рухатися далі. Якщо відповіді не буде — значить, це справжній Гуфі, і той, хто доторкнувся до нього, приліплюється до нього і сам стає такою ж мовчазною істотою.
Автор: Кордуба Н. Я.
Будь-яке використання матеріалів без відома та дозволу автора - заборонено!