Свою долю відшукать не зовсім легко,
Не несуть її до хатоньки лелеки,
А сама собі літає чи блукає,
Десь ховається , а хтось її шукає.
Моя, доленько, я кличу, озовися!
Виглянь із дерев і усміхнися,
А якщо сердита, не така,
Не дивись на мене із кутка.
Моя доле, тебе ангели стрічали?
Ти скажи, чи добру стежку сповіщали?
Бо якщо тобі судили зло і болі,
Не шукай мене, а залишись у полі.
Я поганої не хочу тебе знати,
Молода ще, хочу щастя – долю мати.
І якщо на моє слово відгукнешся,
Я радітиму, ти також усміхнешся,
Ми підемо із тобою
Між дерев і між травою
І щасливу пісню заспіваю,
Про прекрасну доленьку до краю.
Руслана Лоцман
