пʼятниця, 15 серпня 2014 р.

Шляхи адаптації дитини до навчання в школі

  
Морська Я.Ф., завідувач лабораторії
дошкільної і початкової освіти
  
Наступність забезпечує поступовий перехід від попереднього вікового періоду до нового, поєднання щойно здобутого дитиною досвіду з попереднім.

Наступність - це врахування того рівня розвитку дитини, з яким вона прийшла до школи, опора на нього. Це забезпечує органічне, природне продовження розвитку, виховання і навчання, започаткованих в дошкільному періоді життя дитини.
У початковій школі маємо створювати умови для подальшого повноцінного розвитку здобутків дошкільного віку і водночас для формування новоутворення молодшого шкільного віку – навчальної діяльності як провідної.
Під час цього процесу:
“Школа не повинна вносити різкого перелому в житті дітей»
«Нехай нове з'являється у її житті поступово і не приголомшує лавиною вражень”
«Нехай, ставши учнем, дитина продовжує робити те, що робила вчора».
                                                                                    В.О.Сухомлинський
Лист Міністерства освіти №1/9-66 від 30.01.12 – адаптаційний період – 2 місяці)


 Період адаптації дитини до школи може тривати від 2-3 тижнів до півроку, це залежить від багатьох чинників: індивідуальні особливості дитини, характер взаємостосунків з оточуючими, тип учбового закладу (а значить, і рівень складності освітньої програми) і ступінь підготовленості дитини до шкільного життя.
Загальна готовність.(Загальний стан здоров'я: ріст, м'язовий тонус, зір,слух; дрібна моторика руки, графічні вміння; нервова система: ступінь збудження та врівноваженості;розвиток ігрової діяльності; зорово-рухова та зорово-моторна координація).
Інтелектуальна готовність (Рівень розвитку арифметичних умінь; рівень розвитку механічної пам'яті; аналітико-синтетичні вміння; фонематичний слух і словниковий розвиток; уміння встановлювати послідовність подій, рівень уваги; навченість; творча уява; розвиток креативних умінь).
Мотиваційно-вольова готовність. (Бажання відвідувати школу)
Особистісно-психологічна готовність(Форми мислення; основні уявлення про природні та соціальні явища; короткочасна пам'ять; саморегуляція; емоційний стан.

Результати готовності дитини дозволяють конкретно визначити спрямованість навчання; отримати дані для здійснення індивідуального підходу до дитини в навчально-виховному процесі;
Які ознаки успішної адаптації?
По-перше, це задоволеність дитини процесом навчання. Йому подобається в школі, він не випробовує невпевненості і страхів.
Друга ознака - наскільки легко дитина справляється з програмою. Якщо школа звичайна і програма традиційна, а дитина випробовує утруднення при навчанні, необхідно підтримати його у важкий момент, не критикувати надмірно за повільність, не порівнювати з іншими дітьми. Всі діти різні.
Дуже важливо на першому етапі вселити в школяра упевненість в успіх, не давати йому піддаватися смутку ("У мене ніщо не вийде!"), інакше боротися з апатією ви будете дуже довго.
Наступна ознака успішної адаптації - це ступінь самостійності дитини при виконанні ним завдань, готовність вдатися до допомоги дорослого лише ПІСЛЯ спроб виконати завдання самому.
Але найважливішим, на наш погляд, ознакою того, що дитина повністю освоїлася в шкільному середовищі, є його задоволеність міжособовими відносинами – з однокласниками і вчителем.
В цей період першокласник активно встановлює контакти, шукає своє місце в дитячому середовищі, вчиться співробітничати з іншими дітьми і приймати допомогу на свою адресу. (Важко позбутися іміджу "скупого" або "всезнайка" і т.д.).
Важливим чинником є підтримка дітей рідними людьми.



Проблеми наступності і перспективності мають декілька аспектів.
1) Інформаційно-просвітницький аспект педагогічної освіти передбачає:
• визначення напрямків розвитку, освіченості та виховання дітей на кожній наступній сходинці освіти;
• ознайомлення з новітніми технологіями, програмами навчання та виховання обох ланок освіти (старша група дошкільного закладу та перший клас початкової школи);
• визначення доцільного співвідношення між загальною та спеціальною підготовкою до школи, знаннями, вміннями і навичками;
З метою реалізації даного аспекту наступності використовуються такі форми взаємодії педагогічних колективів: семінари-практикуми щодо обговорення програм, взаємний обмін лекціями, конспектами робота творчих груп (вихователі старших груп, вчителі початкових класів) тощо.
2) Психологічний аспект:
·          вивчення особливостей розвитку дітей на перехідному етапі;
·         визначення специфіки переходу від ігрової до навчальної діяльності;
• забезпечення психологізації навчально-виховного процесу як умови формування особистості на двох рівнях;
·        здійснення єдиного медико - психолого - педагогічного контролю за динамікою розвитку дітей;
·        дослідження рівня готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі, аналіз процесу їх адаптації у ролі учнів 1-го класу;
·        застосування корекційно – розвивальних методів у роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку за наявності певних проблем, семінари-практикуми, тренінги тощо.
3) Методичний аспект:
• взаємне ознайомлення з методами і формами навчально-виховної роботи в старшій групі дошкільного закладу та в 1-му класі школи;
• забезпечення наступності щодо методів та прийомів роботи з дітьми з розвитку мовлення, математики, ознайомлення з навколишнім, фізичного, естетичного, соціального виховання.
Основні напрямки методичної роботи щодо забезпечення взаємодії:
         взаємовідвідування відкритих занять у ДНЗ і уроків у початковій школі;
         анкетування педагогів дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів з питань всебічного розвитку особистості дитини;проведення Днів відкритих дверей  у дошкільних  та загальноосвітніх навчальних закладах для батьків дітей старшого дошкільного віку, вихователів дошкільних навчальних закладів та вчителів початкової школи;участь у спільних педрадах, семінарах – практикумах, «круглих столах», конференціях, консультаціях, тематичних виставках тощо.
         проведення спільних методичних обєднань творчих груп вихователів ДНЗ і вчителів початкової школи;
         залучення педагогів ДНЗ і початкової школи до участі в спільних педагогічних проектах, розробки педагогічних рекомендації і порад;  взаємообмін накопиченим педагогічним досвідом між вихователями дітей старшого дошкільного віку та вчителями початкової школи з цікавих проблемних питань реалізації наступності;
         самоосвіта педагогів дошкільного навчального закладу і початкової школи, підвищення фахової майстерності;
         взаємодія педагогів ДНЗ та вчителів початкових класів у здійсненні наступності за 3 напрямами: інформаційно – просвітницький, методичний і практичний;розроблення індивідуальних, колективних нетрадиційних форм методичної роботи з метою підвищення  рівня компетентності педагогів у розв’язанні проблеми наступності у використанні ігрових форм навчальної діяльності дошкільників та учнів початкових класів.
Цей аспект реалізується через взаємо-відвідування вихователями та вчителями занять (уроків) з наступним спільним обговоренням, семінари-практикуми з певних методик; проведення спільних педагогічних нарад, виставок, конференцій; взаємо-консультування педагогами; обмін передовим педагогічним досвідом роботи тощо.
4) Практичний аспект:
·         попереднє знайомство вчителів із своїми майбутніми учнями;
·         кураторство вихователями своїх колишніх вихованців;
·        робота з батьками.
Конкретними формами реалізації змісту цього аспекту є: проведення днів відкритих дверей в школі та дошкільному закладі; відвідування свят у школі (День знань, Свято букваря, останнього дзвоника); система відвідування вчителями старших груп, спостереження за діяльністю дітей на заняттях та поза ними; бесіди з дітьми та їх вихователем; створення "школи майбутнього першокласника"; організація спільних концертів, спортивних змагань; ремонт і виготовлення іграшок дітьми тощо.
Робота з батьками також передбачає:
         організацію зустрічей  учителів початкової школи з батьками вихованців  старших дошкільних груп на батьківських зборах;
         проведення інтернет – зборів для батьків майбутніх першокласників;
         анкетування батьків майбутніх першокласників з питань підготовки дітей до школи;організацію роботи  «педагогічної вітальні» для батьків вихованців старшого дошкільного віку з питань підготовки дітей  до школи;організацію днів відкритих дверей для батьків у загальноосвітньому навчальному закладі;
         організацію роботи Батьківських  клубів та інших форм взаємодії.

Підсумком співпраці педагогічних колективів є спільна педагогічна рада вчителів та вихователів, де аналізуються результати підготовки до школи, помилки та упущення, прогнозується подальша співпраця школи та дошкільного закладу.
Щоб забезпечити реальну перспективність і наступність у роботі дошкільного закладу та школи важливо дотримуватись певних умов: співробітництво має бути довготривалим і нерозривним; робота - системною і плановою; завдання - комплексними та інтегрованими.

 Вкрай важливо зробити безболісним для дитини перехід від однієї вікової сходинки до наступної, максимально зблизити умови розвитку, виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів.