Морська Я.Ф., завідувач лабораторії
дошкільної і початкової освіти
дошкільної і початкової освіти
Наступність
забезпечує поступовий перехід від попереднього вікового періоду до нового,
поєднання щойно здобутого дитиною досвіду з попереднім.
Наступність - це врахування того
рівня розвитку дитини, з яким вона прийшла до школи, опора на нього. Це
забезпечує органічне, природне продовження розвитку, виховання і навчання,
започаткованих в дошкільному періоді життя дитини.
У початковій школі маємо
створювати умови для подальшого повноцінного розвитку здобутків дошкільного
віку і водночас для формування новоутворення молодшого шкільного віку –
навчальної діяльності як провідної.
Під час цього процесу:
“Школа не повинна вносити різкого перелому в житті дітей»
«Нехай
нове з'являється у її житті поступово і не приголомшує лавиною вражень”
«Нехай,
ставши учнем, дитина продовжує робити те, що робила вчора».
В.О.Сухомлинський
Лист Міністерства освіти
№1/9-66 від 30.01.12 – адаптаційний період – 2 місяці)
Період
адаптації дитини до школи може тривати від 2-3 тижнів до півроку, це залежить
від багатьох чинників: індивідуальні особливості дитини, характер
взаємостосунків з оточуючими, тип учбового закладу (а значить, і рівень
складності освітньої програми) і ступінь підготовленості дитини до шкільного
життя.
Загальна готовність.(Загальний стан здоров'я: ріст, м'язовий тонус, зір,слух;
дрібна моторика руки, графічні вміння; нервова система: ступінь збудження та
врівноваженості;розвиток ігрової діяльності; зорово-рухова та зорово-моторна координація).
Інтелектуальна
готовність (Рівень розвитку арифметичних умінь; рівень розвитку механічної пам'яті;
аналітико-синтетичні вміння; фонематичний слух і словниковий розвиток; уміння
встановлювати послідовність подій, рівень уваги; навченість; творча уява;
розвиток креативних умінь).
Мотиваційно-вольова
готовність. (Бажання
відвідувати школу)
Особистісно-психологічна
готовність(Форми
мислення; основні уявлення про природні та соціальні явища; короткочасна
пам'ять; саморегуляція; емоційний стан.
Результати
готовності дитини дозволяють конкретно визначити
спрямованість навчання; отримати дані для здійснення індивідуального підходу до
дитини в навчально-виховному процесі;
Які ознаки успішної адаптації?
По-перше, це задоволеність дитини процесом навчання. Йому подобається в
школі, він не випробовує невпевненості і страхів.
Друга ознака - наскільки легко дитина справляється з програмою. Якщо школа
звичайна і програма традиційна, а дитина випробовує утруднення при навчанні,
необхідно підтримати його у важкий момент, не критикувати надмірно за
повільність, не порівнювати з іншими дітьми. Всі діти різні.
Дуже важливо на першому етапі вселити в школяра упевненість в успіх, не
давати йому піддаватися смутку ("У мене ніщо не вийде!"), інакше
боротися з апатією ви будете дуже довго.
Наступна ознака успішної адаптації - це ступінь самостійності дитини при
виконанні ним завдань, готовність вдатися до допомоги дорослого лише ПІСЛЯ
спроб виконати завдання самому.
Але найважливішим, на наш погляд, ознакою того, що дитина повністю
освоїлася в шкільному середовищі, є його задоволеність міжособовими відносинами
– з однокласниками і вчителем.
В цей період першокласник активно встановлює контакти, шукає своє місце в
дитячому середовищі, вчиться співробітничати з іншими дітьми і приймати
допомогу на свою адресу. (Важко позбутися іміджу "скупого" або
"всезнайка" і т.д.).
Важливим чинником є підтримка дітей
рідними людьми.
Проблеми
наступності і перспективності мають декілька аспектів.
1) Інформаційно-просвітницький
аспект педагогічної освіти передбачає:
• визначення
напрямків розвитку, освіченості та виховання дітей на кожній наступній сходинці
освіти;
• ознайомлення з
новітніми технологіями, програмами навчання та виховання обох ланок освіти
(старша група дошкільного закладу та перший клас початкової школи);
• визначення доцільного
співвідношення між загальною та спеціальною підготовкою до школи, знаннями,
вміннями і навичками;
З
метою реалізації даного аспекту наступності використовуються такі форми
взаємодії педагогічних колективів: семінари-практикуми щодо обговорення
програм, взаємний обмін лекціями, конспектами робота творчих груп (вихователі
старших груп, вчителі початкових класів) тощо.
2) Психологічний
аспект:
·
вивчення
особливостей розвитку дітей на перехідному етапі;
·
визначення
специфіки переходу від ігрової до навчальної діяльності;
•
забезпечення психологізації навчально-виховного процесу як умови формування
особистості на двох рівнях;
·
здійснення єдиного медико - психолого - педагогічного
контролю за динамікою розвитку дітей;
·
дослідження рівня готовності дітей старшого дошкільного віку
до навчання в школі, аналіз процесу їх адаптації у ролі учнів 1-го класу;
·
застосування корекційно – розвивальних методів у роботі з
дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку за наявності певних
проблем, семінари-практикуми, тренінги тощо.
3) Методичний
аспект:
• взаємне
ознайомлення з методами і формами навчально-виховної роботи в старшій групі
дошкільного закладу та в 1-му класі школи;
• забезпечення
наступності щодо методів та прийомів роботи з дітьми з розвитку мовлення,
математики, ознайомлення з навколишнім, фізичного, естетичного, соціального
виховання.
Основні напрямки
методичної роботи щодо забезпечення взаємодії:
•
взаємовідвідування відкритих занять у ДНЗ і уроків у
початковій школі;
•
анкетування педагогів дошкільних і загальноосвітніх
навчальних закладів з питань всебічного розвитку особистості дитини;•проведення Днів
відкритих дверей у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах для
батьків дітей старшого дошкільного віку, вихователів дошкільних навчальних
закладів та вчителів початкової школи;участь у спільних педрадах, семінарах –
практикумах, «круглих столах», конференціях, консультаціях, тематичних
виставках тощо.
•
проведення спільних методичних об’єднань творчих груп вихователів ДНЗ і
вчителів початкової школи;
•
залучення педагогів ДНЗ і початкової школи до участі в
спільних педагогічних проектах, розробки педагогічних рекомендації і порад; взаємообмін накопиченим педагогічним досвідом
між вихователями дітей старшого дошкільного віку та вчителями початкової школи
з цікавих проблемних питань реалізації наступності;
•
самоосвіта педагогів дошкільного навчального закладу і
початкової школи, підвищення фахової майстерності;
•
взаємодія педагогів ДНЗ та вчителів початкових класів у
здійсненні наступності за 3 напрямами: інформаційно – просвітницький,
методичний і практичний;розроблення індивідуальних, колективних нетрадиційних
форм методичної роботи з метою підвищення
рівня компетентності педагогів у розв’язанні проблеми наступності у використанні
ігрових форм навчальної діяльності дошкільників та учнів початкових класів.
Цей
аспект реалізується через взаємо-відвідування вихователями та вчителями занять
(уроків) з наступним спільним обговоренням, семінари-практикуми з певних
методик; проведення спільних педагогічних нарад, виставок, конференцій;
взаємо-консультування педагогами; обмін передовим педагогічним досвідом роботи
тощо.
4) Практичний
аспект:
·
попереднє
знайомство вчителів із своїми майбутніми учнями;
·
кураторство
вихователями своїх колишніх вихованців;
·
робота з батьками.
Конкретними
формами реалізації змісту цього аспекту є: проведення днів відкритих дверей в
школі та дошкільному закладі; відвідування свят у школі (День знань, Свято
букваря, останнього дзвоника); система відвідування вчителями старших груп,
спостереження за діяльністю дітей на заняттях та поза ними; бесіди з дітьми та
їх вихователем; створення "школи майбутнього першокласника";
організація спільних концертів, спортивних змагань; ремонт і виготовлення
іграшок дітьми тощо.
Робота з батьками
також передбачає:
•
організацію зустрічей учителів
початкової школи з батьками вихованців
старших дошкільних груп на батьківських зборах;
•
проведення інтернет – зборів для батьків майбутніх першокласників;
•
•анкетування батьків майбутніх
першокласників з питань підготовки дітей до школи;•організацію роботи «педагогічної
вітальні» для батьків вихованців старшого дошкільного віку з питань підготовки
дітей до школи;організацію днів
відкритих дверей для батьків у загальноосвітньому навчальному закладі;
•
організацію роботи Батьківських
клубів та інших форм взаємодії.
Підсумком
співпраці педагогічних колективів є спільна педагогічна рада вчителів та
вихователів, де аналізуються результати підготовки до школи, помилки та
упущення, прогнозується подальша співпраця школи та дошкільного закладу.
Щоб
забезпечити реальну перспективність і наступність у роботі дошкільного закладу
та школи важливо дотримуватись певних умов: співробітництво має бути
довготривалим і нерозривним; робота - системною і плановою; завдання -
комплексними та інтегрованими.
Вкрай важливо зробити безболісним для дитини перехід від однієї вікової
сходинки до наступної, максимально зблизити умови розвитку, виховання і
навчання старших дошкільників і молодших школярів.
