Історичні хвилинки

«Співаєм славу тій події і тепер»

Виховний захід,присвячений

Дню Соборності України

Мета: виховання нацiональної свiдомостi учнiв i людської гiдностi, вiдродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина Української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу, його значення; пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.

Запис дзвонів.

Учень 1  Задзвонили срібні дзвони в Україні

               Аж по світі ,по широкім стало чути:

              "Зустрічайте Воскресіння день!

              Віднині Навік-віки Україні вільній бути!"

Учень2 Зашумів відвічний Київ прапорами,      

              Розлилась народу повідь по Подолі,

              На майдані, на Софійськім, з корогвами

             Зустрічала Україна свято волі.

Учень 3  Задзвонили срібні дзвони в Україні,          

               Аж по світі по широкім стало чути,

               Що не нарізно, але в сім'ї єдиній

               Український славний народ хоче бути!

Учень 4  Україно, нездоланна віща Мати,    

                 Володимира, Богдана і Тараса!

                 Бог Тобі призначив жити, не вмирати,

                 Бути світові як захист і окраса.

Учень 5  Задзвонили срібні дзвони України,       

              Щоб повік було по всьому світі чути.

              Про те, що наша правда не загине,

              Що бажання наші в пута не закути,

Звучать фанфари

Вчитель : День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря, як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли покоління українських патріотів: на волелюбному зібрані було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки.

Учениця 6 Київ, срібна хуртовина,  

двадцять друге січня.

Об'єдналась Україна

 Західна і Східна.

Учениця 7 Сніг повсюди в місті тане,

 наче від багаття, —

галичани і кияни

обнялись, як браття.

Учениця 8  У веселій позолоті  

 софіївські бані,

прапори блакитно-жовті

 грають на майдані.

Вчитель : «Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна — в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка.

 Віднині український народ, , має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу», — пролунало 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві.

Відео

Тобі, Україно, мій мужній народе,
Складаю я пісню святої свободи
Усі мої сили і душу широку
Й життя я віддам до останнього кроку
Аби ти щаслива була, Україно
Моя Батьківщино!

Вчитель 22 сiчня день Соборностi Украни. Майже 100 рокiв а саме 94 роки  тому це слово було вписане в iсторiю українського народу, але святковим днем українського календаря воно стало тiльки вiднедавна.

           У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.

          Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за соборність своїх земель.

         Соборність – обєднання, єдність, злука

        Так трапилось, що на протязi багатьох столiть Україна не мала власної державностi i єдиної територiї.

 Українськi землi належали багатьом державам: найбiльше Росiї, Литвi, Угорщинi, Речi Посполитiй, згодом Румунiї, Чехословаччинi.

         Тож споконвічною мрією українців було об'єднання розрізнених частин України в межах однієї держави

         У березнi 1917 року у Надднiпрянськiй Українi розпочалася нацiональна революцiя. Було обрано Центральну Раду, першого президента М.Грушевського, проголошення створення Української Народної Республiки (УНР), а 4 Унiверсалом вiд 22 сiчня 1918 р. було проголошено незалежнiсть України.

         Подiбнi процеси вiдбувалися i в Галичинi. 9 листопада 1818 р. було проголошено назву держави ЗУНР i створено перший уряд — державний Секретарiат на чолi з Костем Левицьким.

         Усвідомлюючи значення цієї події, керівництво Директорії подбало, щоб прийняття Акту Злуки стало величною маніфестацією єднання східних та західних українських земель, днем народження єдиної незалежної соборної держави

.  Це була велика, урочиста, єдина в своєму роді історична маніфестація братерства українського народу. Вона не лише справила велике враження на всіх учасників, але й почала нову добу в житті народу. Ця заява єдності всього народу назавжди знищила штучно збудований фізичний і духовний кордон між його гілками. З того часу вже стали марними спроби наново поставити той штучний кордон. І в цьому велика заслуга творців Акту Соборності 22 січня 1919 року.

Таким чином, вперше за шістсот років був зроблений серйозний крок до об'єднання більшості етнічних українських земель в єдину державу.

       Вже з 1 грудня 1918 р у Фастовi було пiдписано угоду про об”єднання ЗУНР i УНР. 4 сiчня 1919р. у Станiславi УНРада схвалила закон про злуку двох українських держав,

       А 22 сiчня I919р. у Києвi на площi святої Софiї вiдбулося урочисте проголошення злуки УНР i ЗУНР. Пiд час урочистостей представник директорiї Федiр Швець проголосив довгоочiкуваний Унiверсал.

Все, що мрiялось вiками,

Сповнилось, настало!

«Ще не вмерла Україна» —

Гордо прозвучало.

        Об'єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам'яті українців. Справжню єдність народу у боротьбі за незалежність продемонструвала світові Україна 21 січня 1990 року. Так, знаменним етапом піднесення духу свободи став "живий ланцюг" між Києвом і Львовом, коли 21 січня 1990 року тисячі українців взялися за руки на згадку про проголошення Акту Злуки.

 22 січня 1990 року сотні тисяч українців узялися за руки, утворивши "живий ланцюг" від Києва до Львова, на згадку про проголошення Акту Соборності.
      День Соборності України почали відзначати на державному рівні з 1999 року, коли був підписаний відповідний Указ Президента України.

 Згідно з цим документом 22 січня - день, коли був проголошений в 1919 році Акт Злуки, встановлено Днем Соборності України.

      Ніби звертаючись до нас, один з творців Акту Злуки, державний секретар ЗУНР
Лонгин Цегельський говорив про день 22 січня: "Це така дата, що її виучувати
будуть напам'ять українські діти грядущих поколінь побіч таких дат, як дата
Хрещення Русі, як битва над Калкою, як битва під Полтавою або зруйнування
Січі". Його слова стали справді пророчими.

. справді  ! Ми зiбралися сьогодні для того, щоб довести всiм i самим собi, що Україна — це високорозвинена держава, що вона могутня духом, має свою iсторiю, до речi, дуже багату, культуру i мистецтво.

Але, щоб цю землю свою

Мiцно, щиро покохати,

Добре вивчити, пiзнати.

Треба знати те, як предки

На землi цiй колись жили,

Як грудьми своїми

Заступали, боронили,

Як невпинно працювали,

І боролися завзято,

Щоб їх люба Україна

Була дужа i багата.

Хай не буде нi одної

Української дитини,

Що не вмiла б розказати

Про минуле України .

«Соборний» означає об’єднаний. Зараз Україна справді є об’єднаною

: кордонами, Конституцією, системою влади, і врешті-решт – переліком державних свят.

Але реальне об’єднання –, це шлях, яким хочуть іти ті, хто зараз живе в країні Україна і хоче жити тут надалі.

    Тому Український народ 22 січня щорічно святкує День Соборності України. Це свято нагадує нам, особливо підростаючому поколінню, що Україна не розділена, що немає окремої Східної і Західної України, а що у нас єдина держава і ми - єдиний народ . У країні проводиться багато заходів – це і концерти, виставки, різноманітні акції.  Такою акцією у 2009 році став задум   Обійняти рушником усю Україну

     Рушник національної єдності є вишитим полотном довжиною 9 м і шириною 75 см. Він складається з двох частин, у центрі – герб України у вінку. У вишивці рушника використані орнаментальні мотиви Трипілля, Київської Русі, Козацького бароко тощо. Автор ескізу – заслужений художник України О. Теліженко

        Свого часу Україна була поділена на дві частини. Нині є одна соборна українська держава, і цим святкуванням соборності ми хочемо підкреслити, що Україна не розділена, що немає окремої Східної і Західної України, а що у нас єдина держава і ми - єдиний народ під прапором україни

Розмова під прапором

 Брат : Чом це так високо

 _(Не догляне й око!)

 Підняли МИ нині

 Прапор України,

Золотий, як жито,

І, як небо, синій?

Сестра: Бачиш, любий брате,

Це велике свято

Маємо щорічно:

Двадцять друге січня.

Звідти, де Софія,

Київ — наша мрія,

У той день лунали

Два універсали

Перший: що з руїни

Знову Україна

Вільна всім повстала.

Через рік читали:

~~ 3 заходу чи сходу,

Жить разом народу,

Наша непоборна

Держава Соборна.

Брат: Це   ж ота держава,

Що сьогодні маєм,

прапор синьо-жовтий

Понад нами має!

Сестра : Літ пройшло немало,

 Бо  неволя встала,

 московська навала.

Та вернулась слава,

Є у нас Держава!

Брат: І Держава буде!

 Виростемо в люди,

 Вивчимось, щоб знати

Як її підняти,

Щоб по світі знали,

Всюди шанували

Прапор України:

Золотий, як жито,

 І, як небо, синій

– Хай сонце сяє в нашій пісні           
І світом котиться луна
Ми в чомусь може трохи різні
Та Україна в нас одна

пісня                 Україно моя, Україно!

                           У безкраї степи пісня лине.

                           І долини, і луки чудові,

                           І світанки твої барвінкові.

                           Україна моя – писанкова.

                           Україна моя – калинова.

                           Ти навіки моя Батьківщина,

                           Мила серцю, свята Україна.

                           Край, де серце радіє і плаче.

                           Де на мене чекає удача.                                                 

                           Україна моя, край святковий!

                           Я люблю твої роси ранкові.

                            Україна моя – писанкова.

                           Україна моя – калинова.

                           Ти навіки моя Батьківщина,

                           Мила серцю, свята Україна.

Довго український народ боровся за свою державність, багато крові пролито борцями за Україну, багато кісток українців лежить за межами нашої держави: в Сибіру, в концтаборах, на Соловках, на Біломорканалі. Але сьогодні ми маємо незалежну українську державу, буття якої благословив Бог. І ми повинні, , кожен на своєму місці працювати і робити все для зміцнення нашої української держави.

     Ми вітаємо вас зі святом Соборності. Хочемо, щоб ви пам’ятали, що у єдності сила народу! Боже, нам єдності дай. З Днем Соборності України!

Пишаймося, що ми Українці!